Илъэс 78-рэ дэкIауэ…

Хэку зауэшхуэм ди зауэлI куэд хэкIуэдащ, абыхэм зэрахьа лIыгъэм папщIэ къыхуагъэфэща къэрал дамыгъэхэмрэ щыхьэт тхылъхэмрэ къыIэщIалъхьэжыным нэмысу. Апхуэдиз илъэс бжыгъэ дэкIыжа нэужь ахэр хэкIуэдахэм я Iыхьлыхэм яIэрыгъэхьэжыным теухуауэ лэжьыгъэшхуэ ирагъэкIуэкI Нэхущхэ Ахьмэдрэ Дианэрэ. Мы тхыгъэр зытеухуа Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэр ящыщщ ди къэралыр фашизмэм щыхъумэным зи псэр щIэзытахэм.
Къэбэрдей-Балъкъэрым и Фэеплъ тхылъым зэритымкIэ, Джыджийхэ я лъэпкъым къыхэкIыу Хэку зауэшхуэм кIуахэм ящыщу цIыхуийм къагъэзэжакъым. 
Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэр 1923 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр автоном областым и Бахъсэн округым хыхьэ Сэрмакъ къуажэм къыщалъхуащ, адыгэщ. КъБАССР-м и Нагорнэ военкоматым и унафэкIэ ар дзэм ираджащ 1941 гъэм фокIадэм и 15-м. Ар яхэтащ Ворошиловград областыр хуит къэзыщIыжахэм. 1943 гъэм мэкъуауэгъуэм и 7-м гъэрыпIэм кърашыжахэм ятеухуауэ КъБАССР-м и РВК-м къыIэрыхьа хъыбарым къызэрыхэщамкIэ, 471-нэ фочауэ полкым и зауэлI Джыджий Хьэсэнбий Ворошиловград и Iэгъуэблагъэхэм гъэрыпIэм щисащ 1942 гъэм бадзэуэгъуэм и 22-м къыщыщIэдзауэ 1943 гъэм фокIадэм и 10-м нэсыху. Хуит къызэрыхъужу ар зауэм Iухьэжащ.
Запасым щыIэ 180-нэ дзэ-хъыбарегъащIэ IэнатIэм 1943 гъэм мэкъуауэгъуэм и 13-м къыбгъэдэкIа рапортым къызэрыхэщамкIэ, зауэлI Джыджий Хь. (тхыгъэм зэрыхэтыр Гишев Гасан Гунович жиIэущ) 1943 гъэм мэкъуауэгъуэм и 7-м 43-нэ фочауэ бригадэ хэхам хэту и зауэ гъуэгуанэм пищащ икIи ар яхэтащ Кавказыр хуит къэзыщIыжахэм. Кавказыр бийм къыIэщIахыжа нэужь ар щызэуащ Украинэм. Япэ Украинэ фронтым и 304-нэ Житомир Бэракъплъыжьзехьэ фочауэ дивизием и 807-нэ фочауэ полкым и командирым и унафэкIэ Джыджий Хь. (дзэ дэфтэрхэм зэритыр Хьэсэнут) къыхуагъэфэщащ «Зауэм щызэрихьа лIыгъэм» папщIэ медалыр. Проскуров къалэр хуит къыщащIыжым ар япэу Буг псым зэпрысыкIри, топхэр здэщыт щIыпIэхэм ящыщ зыр икъутащ, уэрам зауэм бийм и зауэлIу 3 щиукIащ. 
Украинэр хуит къащIыжын папщIэ екIуэкIа зауэм Джыджийр уIэгъэ къыщащIащ. Запасым щыIэ фочауэ полкым и II3-нэ дзэ-хъыбарегъащIэ IэнатIэм и зи чэзу рапортым зэрыратхамкIэ, I944 гъэм мэкъуауэгъуэм и 2-м Джыджийр №298I-нэ ЭГ-м ягъэкIуащ. ЕплIанэ Украинэ фронтым и I55-нэ Станиславскэ фочауэ дивизием и командирым и унафэкIэ I944 гъэм фокIадэм и 24-м Хмельницкий Богдан и орденыр зезыхьэ 786-нэ фочауэ полкым и япэ фочауэ батальоным и командир, сержант Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэм къыхуагъэфэщащ ЩIыхь орденым и III нагъыщэр.1941 гъэм къыщыщIэдзауэ мэзауэ. ТIэунейрэ уIэгъэ хъуащ. Кавказым, Украинэм, Темрюк, Лиман, Псыжь, Ворошиловград и Iэхэлъахэхэм, Матвеев Iуащхьэм, Радомышль, Житомир, Проскуров, Староконстантинов лIыгъэ хэлъу щызэуащ икIи езым и IэщэмкIэ бийм хэщIыныгъэшхуэ ириту, нэмыцэ зауэлI тIощIырыпщIхэр хигъэщIащ.
Украинэр хуит къащIыжа нэужь Джыджийр Чехословакием и щIым щызэуащ, и лIыгъэкIэ абдежми къащыхэщащ. 1945 гъэм щIышылэм и 14-м 138-нэ Карпат фочауэ дивизием и унафэкIэ, 344-нэ фочауэ полкым и 1-нэ фочауэ батальоным танкым тет пулемётым и тегъэпсакIуэ сержант Джыджий Хьэсэнбий (дамыгъэ листымрэ унафэмрэ зэритыр Гишевущ, «г»-мрэ «и»-мрэ «ш»-уэ къызэрырахар наIуэщ) етIуанэу къыхуагъэфэщащ ЩIыхь орденым и III нагъыщэр. 1945 гъэм щIышылэм и 9-м ятха дамыгъэ листым итщ: «Чехословакием и Михаляны жылэм 1944 гъэм щIышылэм и 12-м щекIуэкIа зауэм здыхэтым, япэ иту бийм ебгъэрыкIуащ, адрей зауэлIхэм щапхъэ яригъэлъагъуу. Нэмыцэхэм я увыIэпIэм псынщIэу ихьэри, ахэр къазэрыхэуэ топыр икъутащ, бийм и зауэлIу 7 иукIащ. Абы зэрихьа лIыгъэм и фIыгъэкIэ фочауэ ротэр зэрыт щIыпIэм ирахун яхузэфIэкIащ.
1944 гъэм щIышылэм и 17-м Холлохазе къуажэм пэмыжыжьэу абы къилъэгъуащ загъэпщкIун мурад яIэу мэзымкIэ зыунэтIа, Венгрием и зауэлIу нэмыцэхэм ягухьа гупыр. Джыджийм IэкIэ ягъауэ топыр иIыгъыу абыхэм я гъуэгур зэпиупщIри, яхэуэу щIидзащ икIи мэжэр зауэлIу 17 абдежым щиукIащ. 
«ТекIуэныгъэм и вагъуэхэр» фIэщыгъэм щIэту «Российская газета»-м иIэ къэлъыхъуакIуэ базэм къыщагъуэтащ етIуанэ дамыгъэр - ЩIыхь орденым и III нагъыщэр Джыджий Хь. (базэм зэритыр «Гишев Хасан Гунович» жиIэущ») зэрырамытыжар, сыту жыпIэмэ, ар къыхуагъэфэща нэужь куэд дэмыкIыу, Венгрием и щIыналъэм щыхэкIуэдащ.
1945 гъэм мазаем и 23-м 138-нэ Карпат фочауэ дивизием щыщу хэкIуэдахэр къыщагъэлъэгъуа дэфтэрым итщ 344-нэ фочауэ полкым и командир, сержант Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэр (и унэцIэр а тхылъымпIэми зэрихуа дыдэр «Гшиев» жиIэущ) 1945 гъэм щIышылэм и 16-м хэкIуэдащ. 344-нэ фочауэ гвардейскэ полкым и майор Армеевымрэ штабым и унафэщI, гвардием и майор Терещенкэрэ КъБАССР-м и Нагорнэ районым хыхьэ Сэрмакъ къуажэм щыпсэу Джыджий Гун Чэлэмэт и къуэм хуагъэхьа тхылъымпIэм (тхыгъэм зыри щызэрахъуэкIакъым) мыпхуэдэу итщ: «Прошу известить гр. Гунь Чаламадовича, проживающ. В Кабардинская АССР Нагорненский р.с. Сарьмяков в том, что его сын сержант, ком. отделения Гшиев Хасан Гуневич в бою за Социалистическую Родину, верный воинской присяге, проявив геройство и мужество, погиб 16 января 1945 г. и похоронен с отданием воинских почестей селение Янок (Венгрия), церковная площадь».
Ди жагъуэ зэрыхъунщи, Джыджийм и унэцIэр ар щыщIалъхьам деж къытенакъым.
Мыр къыхэгъэщыпхъэщ - 344-нэ фочауэ полкым и штабым и унафэщI, гвардием и майор Терещенкэ 1945 гъэм гъатхэпэм и 2-м Нагорнэ районым и военкоматым къригъэхьа письмом (тхыгъэм зэхъуэкIыныгъэ хэлъкъым) итщ: «При этом направляю удостоверение о награждении №002I4 на имя сержанта Гишева Хасана Гуновича о награждении орденом «Слава Третьей Степени». Для вручения отцу погибшего в боях с немецкими захватчиками сержанта Гишева - Гунь Есламатову, проживающему в Нагорненском районе село Сарныков. Настоящее удостоверение прошу вручить для хранения семье награждённого как память. Приложение: по тексту на одном листе только адресату»
Военкоматым щахъумащ Джыджий Хь. и ЩIыхь орденым и Ещанэ нагъыщэ къэрал дамыгъэм щIыгъу №00214-нэ щыхьэт тхылъыр зауэлIым и адэм зэрыратыжам теухуа тхыгъэ.
Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэм и цIэр Сэрмакъ къуажэм дэт, зауэм хэкIуэдахэм я фэеплъым тетщ. Апхуэдэу ар дыщэпскIэ тратхащ Дзэлыкъуэ къуажэм дэт фэеплъ пхъэбгъум. 2015 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым къыщыдэкIа Фэеплъ тхылъым и етIуанэ Iыхьэм и 254- нэ напэкIуэцIым итщ: «Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэр 1922 гъэм къалъхуащ, адыгэщ, Сэрмакъ къуажэм щыщщ, Нагорнэ районым и военкоматым ар дзэм ириджащ 1941 гъэм. 1945 гъэм щIышылэм и 16-м хэкIуэдащ. Ар щыщIалъхьащ Румынием - Янкэ къуажэм».
Сэлам и къуэ Ибрэхьим - Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэм и къуэшым и къуэр - Сэрмакъ къуажэм къыщыдгъуэтащ. АбыкIэ дэ къыддэIэпыкъуащ Чэртбий Рае Хьэбалэ и пхъур. 2023 гъэм шыщхьэуIум и 10-м Ибрэхьим и цIэкIэ дэфтэрхэр дгъэхьэзырри, дэ зыхуэдгъэзащ Урысейм ЗыхъумэжыныгъэмкIэ и министерствэм кадрхэмкIэ и Управленэ нэхъыщхьэм, и адэм и къуэш зауэм хэкIуэдам къэрал дамыгъэхэр къызэрыхуагъэфэщамкIэ щыхьэт тхылъхэр къратыжыну.
2023 гъэм шыщхьэуIум и 30-м УФ-м ЗыхъумэжыныгъэмкIэ и министерствэм кадрхэмкIэ и Управленэм жэуап къаритыжащ:
 «ЗыкъыщIытхуэвгъэза Iуэхум дыхэплъащ… Урысейм ЗыхъумэжыныгъэмкIэ и министерствэм и Архив нэхъыщхьэм къыщыдгъуэтащ Джыджий Хьэсэнбий къыхуагъэфэща къэрал дамыгъэхэр:
807-нэ фочауэ полкым и командирым и унафэкIэ 1944 гъэм накъыгъэм и 1-м №015/н - «Зауэм щызэрихьа лIыгъэм папщIэ» медалыр. Ар иратыжауэ зыщIыпIи къыщыхэщыркъым. СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и унафэкIэ 1944 гъэм накъыгъэм и 1-м - «Кавказыр хуит къызэращIыжам папщIэ» медалыр. Ари иратыжауэ зыщIыпIи къыщыгъэлъэгъуакъым. 155-нэ фочауэ дивизием и командирым и унафэкIэ 1944 гъэм фокIадэм и 24-м №076 - ЩIыхь орденым и Ещанэ нагъыщэр - дамыгъэр езы зауэлIым иратыжащ. 138-нэ фочауэ дивизием и командирым и унафэкIэ 1945 гъэм щIышылэм и 14-м №01/н - «ЩIыхь орденым и Ещанэ нагъыщэр - зейм Iэрыхьэжакъым.
ЩIыхь орденым и Ещанэ нагъыщэр - етIуанэ дамыгъэр, «Зауэм щызэрихьа лIыгъэм» папщIэ, «Кавказыр хуит къызэращIыжам папщIэ» медалхэм я щыхьэт тхылъхэр хабзэм тету къыватыжынущ Урысей Федерацэм и Президентым къэрал дамыгъэхэмкIэ и Управленэм тхылъхэр кърагъэхыжа нэужь».
Къэралым и хуитыныгъэм щIэбэну Хэку зауэшхуэм зи псэр щызытахэм иратыжыну зыхунэмыса зи чэзу къэрал дэмыгъэм и къэлъыхъуэжыныр IэужьыфIэу зэфIэкIащ. Илъэс 78-рэ дэкIыжа нэужь Джыджий Хьэсэнбий Гун и къуэм зауэм щызэрихьа лIыгъэм къыпэкIуа къэрал дамыгъэ лъапIэхэм я щыхьэт тхылъхэр Джыджий Ибрэхьим Сэлам и къуэм къратыжынущ, зэрылъэпкъыу иригушхуэн хуэдэу.

 

Нэхущхэ Ахьмэдрэ Дианэрэ.
Поделиться: