ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым ли-тературэ-макъамэ пшыхь гуапэ щекIуэкIащ, адыгэ усакIуэ, гупсысакIуэ, лъэпкъ литературэм и лъабжьэр зыгъэтIылъа ПащIэ Бэчмырзэ къызэралъхурэ илъэси 170-рэ зэрырикъуам и щIыхькIэ. Ар къызэрагъэпэщащ КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэмрэ КъБР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэмрэ.
Театр бжэIупэм лъэпкъ фащэхэр ящыгъыу уэрэдрэ къафэкIэ гуапэу щрагъэблэгъащ Тыркум къикIа ди лъэпкъэгъухэр.
ПащIэ Бэчмырзэ и гъащIэмрэ гуащIэмрэ теухуауэ театрым и пэIущIэ пэшым щагъэува выставкэр хьэщIэхэм гъэщIэгъуэн ящыхъуащ. Абы хагъэхьащ Бэчмырзэ илъэс зэмылIэужьыгъуэхэм и Iэдакъэ къыщIэкIа тхылъ купщIафIэхэр, и гъащIэмрэ гуащIэмрэ, и тхыгъэ щхьэхуэхэм теухуауэ щIэныгъэлIхэмрэ тхакIуэхэмрэ ятхахэр, усакIуэм къыщIэна сурэт- хэр. Апхуэдэу щIэщыгъуэ ящыхъуащ а псом дыщIа-гъуа адыгэ фащэхэр, арджэнхэр, пасэрей хьэпшыпхэр.
КъБР-м щэнхабзэмкIэ и министр Къумахуэ Мухьэдин жьантIэм дэсхэр яригъэцIыхуащ пшыхьым кърихьэлIахэм. Абыхэм яхэтт республикэм и унафэщIхэр, жылагъуэм, гъуазджэм, щэнхабзэм, литературэм я лэжьакIуэ цIэрыIуэхэр, Кавказ Ищхъэрэ федеральнэ щIыналъэм и хэгъэгухэм щыщу ирагъэблэгъа литераторхэр, Тыркум къикIа хьэщIэхэр.
Къумахуэ Мухьэдин пшыхьым зыкърезыгъэхьэлIахэм ягу къигъэкIыжащ адыгэ усыгъэмрэ литературэмрэ я зэхэублакIуэ ПащIэ Бэчмыр-зэ и гъащIэмрэ гуащIэмрэ.
Зи псалъэм апхуэдиз пщIэ, зи усэм къару иIа пасэрей адыгэ усакIуэхэм я иужьрей щIэблэм къыхэкIащ ПащIэ Бэчмырзэ. Абы и усэмкIэ ихъумащ адыгэ джэгуакIуэ цIэрыIуэхэм ябгъэдэлъа художественнэ къарумрэ дахагъэмрэ, гуащIэмрэ къабзагъэмрэ. Бэчмырзэщ пасэрей адыгэ усэм и хабзэр, и шыфэлIыфэр, и щапхъэ гъуэзэджэхэр ди деж къэзыхьэсар. Абы и усэр апхуэдизу къабзэу, гум дыхьэу зэрыщытыр хэт и дежкIи нэрылъагъущ икIи лIэщIыгъуэ куэдым къыпхыкIа адыгэбзэ шэрыуэ зэрыбгъэдэлъыр нэрылъагъущ. IуэрыIуатэм и гъукIэгъэсэнми, ар къызэринэкIри, лъэпкъ литературэм хэбэкъуащ. Лъэпкъ литературэм и лъабжьэр зыгъэтIылъа ПащIэ Бэчмырзэ и «дыщэ пхъуантэм» къыдэкIыжахэрщ ди литературэм зыужьыныгъэ нэс езытар. Ар лъэпкъ литературэм, тхыдэм телэжьащ. Бэчмырэ и псалъэ пэжхэм даущийуэ нобэр къыздэсым къокIуэкI. Абы и цIэр мыкIуэдыжынщ. Лъэпкъым и насыпым щIэбэну къекIуэкIащ ПащIэр. Аращ усакIуэм и гъащIэм насып мыухыу хэтари.
- ПащIэ Бэчмырзэ дызэрилъэпкъэгъум дригушхуэн хуейщ. ЩIэныгъэ зыбгъэдэлъа усакIуэм езым зэхилъхьэжа хьэрып графикэр зи лъабжьэ алыфбеймкIэ абы цIыхухэр иригъаджэрт, езыр иритхэрт. Ар икIи IэпщIэлъапщIэт. И усэхэм, уэрэдхэм, хъуэхъухэм, гъыбзэхэм нобэр къыздэсым щIэупщIэшхуэ яIэщ. И IэдакъэщIэкIхэм ящыщ куэд цIыхубэм дзапэ уэрэд яхуэхъуащ. Ар жылагъуэ гъащIэми жыджэру зэрыхэтар тхыдэм къыхэнащ. Дэхуэхахэмрэ тхьэмыщкIэхэмрэ зэпымыу-уэ щIэгъэкъуэн яхуэхъурт, - жиIащ Къумахуэ Мухьэдин. - Адыгэ литературэмрэ щэнхабзэмрэ Бэчмырзэ хуищIа хэлъхьэныгъэхэр къыпхуэмыIуэтэнщ. И усэхэм абы лъэпкъ зэныбжьэгъугъэм гулъытэ ин щыхуищIащ. Горький Максим гу къылъитащ ПащIэ Бэчмырзэ и гъащIэмрэ гуащIэмрэ. Ди лъэпкъэгъу усакIуэм тетхыхьащ Пришвин Михаил, Тихонов Николай, Олешэ Юрий, нэгъуэщI тхакIуэ цIэрыIуэхэр. ЛIэщIыгъуищэ къэбгъащIэрэ уи лъэужьыр щIэх дыдэ кIуэдыж нэхърэ, мащIэ дыдэ къэбгъащIэми, уи лъэужьыр лIэужьищкIэ мыкIуэдыжыныр нэхъыфIщ. Лъэпкъым фIы хуэзыщIэхэм я цIэри я лэжьыгъэри лIэщIыгъуэ куэдкIэ кIуэдыжынукъым.
Дагъыстэн Республикэм и цIыхубэ тхакIуэ Ильясов Хизри республикэм исхэм ехъуэхъуащ усакIуэ цIэрыIуэм и махуэмкIэ. Абы и псалъэм къыхигъэщащ ПащIэ Бэчмырзэ и щIэиныр мыкIуэдыжын папщIэ ЩоджэнцIыкIу Алийрэ КIыщокъуэ Алимрэ куэд зэралэжьар. Ар къеджащ ПащIэ Бэчмырзэ и усэхэм ящыщу езым лакыбзэкIэ зэридзэкIам.
КъШР-м и ТхакIуэхэми Журналистхэми я зэгухьэныгъэхэм хэт, усакIуэ, тхакIуэ, драматург, журналист Бемырзэ Зураб и псалъэм къыхигъэщащ, ПащIэ Бэчмырзэ усакIуэ къудей мыхъуу, ар икIи лъэпкъым шэпыIудз зэрыхуэхъуар, къыдалъхуахэр кIыфIыгъэм къызэрыхишар, литературэм, щэнхабзэм, щIэныгъэм хуищIа хэлъхьэныгъэфIхэр зэрыуасэншэр, апхуэдэ цIыхухэм я псэукIар лъэпкъым зэрищапхъэр.
- Ныбжьэгъу лъапIэхэ, лъэпкъым и дежкIэ мыхьэнэшхуэрэ пщIэшхуэрэ зиIэ пшыхьщ ПащIэ Бэчмырзэ теухуа ныщхьэбэрей зэхыхьэр. Ди жагъуэ зэрыхъунщи, ди лъэпкъыр дуней псом къезыгъэцIыхуа, ди щхьэр лъагэу дэзыгъэлъэгъужа апхуэдэ цIыхухэр ди мащIэщ. Ди лъэпкъ хабзэр, фащэр, Iэщэр дызэрыгушхуэщ, дуней псом щызэлъащIысащ. Бэчмырзэ хуэдэ цIыхухэм я фэеплъыр, ди бзэр, ди хабзэр, ди нэмысыр лъэпкъым дывгъэхъумэ! - жиIащ Дунейпсо Адыгэ Ха-сэм и тхьэмадэ Сэхъурокъуэ Хьэутий. - Сирием, Иорданием, Тыркум, Адыгейм, Шэрджэсым, Краснодар, Ставрополь крайхэм, гъунэгъу щIыналъэхэм къикIа ди хьэщIэхэм фIыщIэ фхузощI! Лъэпкъхэм ди зэпыщIэныгъэр иджыри нэхъри дывгъэгъэбыдэ. Пшыхьыр къызэзыгъэпэщахэми фIыщIэ яхуэфащэщ!
УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, КъБР-м и Композиторхэм я зэгухьэныгъэм и унафэщI, КъБР-м и цIыхубэ артист, композитор цIэрыIуэ, философ, усакIуэ, КъБР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат, ПащIэ Бэчмырзэ и пхъурылъху ХьэIупэ ДжэбрэIил ПащIэхэ, ХьэIупэхэ я лъэпкъхэм къабгъэдэкIыу фIыщIэ яхуищIащ пшыхьыр къызэзыгъэпэщахэмрэ абы зыкърезыгъэхьэлIахэмрэ, нэгъуэщI республикэхэмрэ хамэ къэралхэмрэ къикIа хьэщIэхэм.
Пшыхьым къыщыпсэлъащ КъБР-м цIыхум и хуитыныгъэхэр хъумэнымкIэ и уполномоченнэ Зумакулов Борис, КъБР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и унафэщI Тхьэгъэзит Юрэ, КъБР-м и Парламентым щэнхабзэмкIэ, граждан жылагъуэмрэ хъыбарегъащIэ политикэмрэ зегъэужьынымкIэ и комитетым и унафэщI Къумал Заурбэч, тхылъ тедзапIэм и унафэщI, лъахэхутэ Котляров Виктор, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, КъБР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм хэт, филологие щIэныгъэхэмкIэ доктор Гъут Iэдэм, нэгъуэщIхэри.
Пшыхьыр ягъэдэхащ ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым и артистхэм, республикэм и уэрэджыIакIуэ, къэфакIуэ Iэзэхэм.
Сурэтхэр Къарей Элинэ трихащ.