Щэнхабзэ

ТекIуэныгъэ Иным траухуэ

КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и фонд Вэрокъуэ Владимир и цIэр зезыхьэм зэIущIэ щекIуэкIащ, КъБР-м Лъэпкъ Iуэхухэмрэ жылагъуэ проектхэмкIэ и министерствэм къызэригъэпэщауэ. Ар теухуауэ щытащ Хэку зауэшхуэм ТекIуэныгъэ Ин къызэрыщахьрэ мы гъэм илъэс 79-рэ зэрырикъум. Ар къызэригъэпэщащ.

ЕджакIуэхэм зыкъагъэлъагъуэ

Налшык къалэм и курыт еджапIэ №9-м и еджакIуэхэм адмирал Головко Арсений и цIэр зезыхьэ фэеплъыр щаухуа зыгъэпсэхупIэм деж концерт гукъинэж щатащ, Хэку зауэшхуэм ТекIуэныгъэ Иныр къызэрыщахьрэ илъэс 79-рэ зэрырикъум и щIыхькIэ.
Зэхыхьэр къызэрагъэпэщащ 1-5-нэ классхэм я еджакIуэхэм. Программэм и художественнэ унафэщIыр пэщIэдзэ классхэм я егъэджакIуэ Цэгъей Иринэщ. Концертыр къызэIузыха егъэджакIуэр къытеувыIащ махуэшхуэм и тхыдэм, абы и мыхьэнэм, Урысейм щыпсэу лъэпкъхэр сыт щыгъуи зэкъуэзыгъэувэр.

Зэманым жьы хуэмыщI уэрэд

Абы щыгъуэ дзэм къулыкъу щыс­щIэрт, университет нэужьым армэм сраджауэ. Дагъыстэным щIыр щы­хъейри къулейсызыгъэ зыкъом къахуихьати, гузэвэгъуэ хэхуа цIыхухэм ядэIэпыкъуну кIуахэм ящыщт сэ сы­зыхэхуа частри. Нэхъыбэу дызэ­лэ­жьыр ухуэныгъэ зэхэкъутахэр зэфIэ­гъэу­вэжынырт. Дауи, пхужыIэнутэкъым дызыхуей дыхуэзэу. Жэщым дыщыжеин дгъуэтрэ ерыскъыкIэ лей къыттемыхьэмэ, къэтлъыхъуэшхуи щы­­Iэ­тэкъым. Дыкъыщыдэхуэ тIэкIу­хэм деж щхьэж и щхьэ зэрыхутегъэужт.

Зи напэ емыплъу лъэбакъуэ зымыча

ТхакIуэ, журналист Къудей Владимир илъэс 70 ирокъу

КъардэнгъущI Зэрамыку игъэзащIэу щыта уэрэдыжьхэр зэхуэхьэсауэ

«КъардэнгъущI Зырамыку игъэзащIэу щыта адыгэ лъэпкъ уэрэдхэр» тхылъыр къыдэкIащ КъБР-м, КъШР-м, Адыгейм я илъэси 100-м ирихьэлIэу. Зырамыку жиIэу щытауэ уэрэд 46-рэ итщ абы. Тхылъыр къыдэгъэкIыныр жэрдэм ищIауэ щытащ республикэм щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Ащхъуэт Людмилэ.

Гъуазджэм и хэщIапIэ

«Гардарика - Кавказ» арт-фестивалыр КъБР-м и Лъэпкъ музейм къыщызэIуахащ. Ар траухуащ Пушкин Александр къызэралъхурэ мы гъэм илъэс 225-рэ, Хэку зауэшхуэм Те­кIуэныгъэ Иныр къызэрыщытхьрэ илъэс 80 зэрырикъумрэ. 

ЦIыкIухэм ныпыр яфIэдахэщ

Налшык сабий сад №49-м и гъэсэн цIыкIухэм адыгэ ныпыр ирагъэцIыхуащ. Абы теухуа пшыхь гъэщIэгъуэн иригъэкIуэ­кIащ IуэхущIапIэм и лэжьакIуэ, сабийхэр адыгэбзэм хуезы­гъаджэ Жэрыщты Аринэ.

Музейм и накъыгъэ гъэлъэгъуэныгъэхэр

КъБР-м и Лъэпкъ музейм и пэшхэм зэуэ выставкэ зыбжанэ щагъэлъагъуэ: «Монументаль­ный Нальчик», «Музыка танца», аэроклубыр Налшык къы­зэ­рыщызэIуахрэ илъэс 90 зэ­ры­рикъум теухуар. 

ЦIЫХУР ЗЫХУЩЫIЭР ЦIЫХУРАЩ

Iустаз Гуащокъуэ Абдулбакъий нэхъыбэм зэрацIыхур дин ущиякIуэущ.  Ауэ ущиякIуэм прозэуи усэуи литературэм и хъугъуэфыгъуэхэм хыубжэфыну зэдзэкIыгъэ къызэрымыкIуэхэр иIэщ. Апхуэдэхэм я зы щапхъэ фи пащхьэ ныдолъхьэ. 
Хъалифэхэм ящыщ гуэрым Мысырым (Египет) усакIуэхэр иригъэблэгъат. Зы щIалэжь, и дамэм кхъуэщын кумбыгъэ тету, псы къригъэхъуэну кIуэрэ пэт, мо усакIуэ гупым яхуозэ. Захегъэпшахъуэри, я гъусэу макIуэ. Къеблэгъахэр хъалифэм егъэлеяуэ къигъэхьэщIэу здэщысхэм, мо лIы щыгъыныджэ бэлэбанэу кхъуэщын кумбыгъэ зыIыгъым тохуэ и нэр. ЙоупщI:

Куржы фIэщыгъэхэм я тхыдэ лъабжьэхэр

Куржы щIыналъэм щызекIуэ щIыпIэ фIэщыгъэ куэдым я лъабжьэр адыгэбзэм къызэрыщежьам икIи ахэр щызекIуэ Куржым и Iыхьэм адыгэхэр зэрисам топсэлъыхь куржы щIэныгъэлI Джанашиа Симон. 

Страницы

Подписка на RSS - Щэнхабзэ