Махуэгъэпс

НОБЭ

Мазаем и 27, гъубж

         Мыщэ хужьым и дунейпсо махуэщ

         Правительствэм и нэIэ щIэмыт зэгухьэныгъэхэм я дунейпсо махуэщ

         Урысейм щытыкIэ хэхам деж къагъэсэбэп и къарухэм я махуэщ

         1945 гъэм Мэсей Аслъэнджэрий «Совет Союзым  и ЛIыхъужь» цIэр къыфIащащ.

         1940 гъэм къалъхуащ шэрджэс сурэтыщI Мэзукъэбз Хьэзрэт.

Мазаем къытхуихьахэр

Зэманыр псынщIэу макIуэри, илъэсхэр къэгъэнауэ, мазэ къэс ди гъащIэм щIэ гуэрхэр къыхелъхьэ. Апхуэдэщ дызыхэт мазаери. ИкIи ар къазэрыщхьэщыкIри, мы гъэм махуэ 29-рэ зэрикIыхьагъым и закъуэкъым.

Нэхъапэхэм зэи щымыIауэ зэуэ цIыху куэдым (гуп зэмылIэжьыгъуэхэу 40-м щIигъум) ахъшэу (пособиехэу, компенсацэхэу) яIэрыхьэм хущIагъунущ. Зэрыхагъэхъуэнури проценти 7,4-кIэщ. Статистикэм къитахэм ятепщIыхьмэ, нэгъабэ апхуэдизкIэщ инфляцэм зэрызиIэтар. Абы къокI мы Iуэхур псом япэу яхуэгъэзауэ нэхъ хуэмыщIахэр, лъэрымыхьхэр уасэхэр зэрыдэкIуейм щыхъумэным.

НОБЭ

Мазаем и 26, блыщхьэ

♦1940 гъэм къалъхуащ тхакIуэ Щауэ Къалидар.

♦1953 гъэм къалъхуащ адыгэ сурэтыщI, IуэрыIуатэдж, РАХ-м и дипломант, Адыгэ Республикэм щIыхь зиIэ и художник ГъукIэ Замудин.

♦1965 гъэм къалъхуащ КъБР-м и Парламентым и депутат, Афганистаным щызэуахэм я республикэ зэгухьэныгъэм и унафэщIу щыта, къэрал дамыгъэ лъапIэ зыбжанэ зыхуагъэфэща Тхьэгъэлэдж Тимур.

НОБЭ

Мазаем и 22, махуэку

♦ЩIэпхъаджагъэ зыкIэлъызэрахьа цIыхухэм защIэгъэкъуэным и дунейпсо махуэщ

♦1942 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, КъБКъУ-м и профессор Щауэ Мухьэмэд.

♦1954 гъэм къалъхуащ КъБР-м и Парламентым и депутату щыта, Къэбэрдей-Балъкъэрым мэкъумэш хозяйствэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Щоджэн Мартин.

НОБЭ

Мазаем и 21, бэрэжьей

         Анэдэлъхубзэм и дунейпсо махуэщ

         Экскурсиер езыгъэкIуэкIым и дунейпсо махуэщ

         1819 гъэм Санкт-Петербург къэрал университетыр къызэIуахащ.

         1920 гъэм Урысейр электрификацэ щIынымкIэ и къэрал комиссэр (ГОЭЛРО) къызэрагъэпэщащ.

         1922 гъэм къалъхуащ шапсыгъ тхакIуэ цIэрыIуэ Лохвицкий Михаил (Аджыкъу-Джэрий).

НОБЭ

Мазаем и 20, гъубж

НОБЭ

Мазаем и 19, блыщхьэ

Джейхэр хъумэным и дунейпсо махуэщ
1954 гъэм
СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и унафэкIэ Кърым областыр РСФСР-м хагъэкIри, Украинэм иратащ.
1949 гъэм къалъхуащ адыгэ макъамэдж Къардэн Юлие.

Дунейм и щытыкIэнур

«pogoda.yandex.ru сайтым зэритымкIэ, Налшык уэшх къыщешхынущ. Хуабэр махуэм градуси 5, жэщым градус 1 - 2 щыхъунущ.

НОБЭ

Мазаем и 16,  мэрем

         ХъыбарыщIэхэр зегъэкIуэным и дунейпсо махуэщ

         УФ-м и Дзэ-Тенджыз флотым и тIасхъэщIэххэм я махуэщ

         1956 гъэм къалъхуащ тхыдэ щIэныгъэмкIэ кандидат, ЩIДАА-м и член-корреспондент, жылагъуэ лэжьакIуэ Болэ Ильзитэ.

        

Дунейм и щытыкIэнур

 pogoda.yandex.ru сайтым зэритымкIэ, Налшык уэс къыщесынущ.  ЩIыIэр  махуэм 1 градус, жэщым градуси    2 -1 щыхъунущ.

 

НОБЭ

Мазаем и 15, махуэку
Лышх узыфэр зэфыкI сабийхэм ядэIэпыкъуным и дунейпсо махуэщ
Урысей Федерацэмрэ Беларусь Республикэмрэ щагъэлъапIэ зи къалэн зыгъэзащIэу нэгъуэщI къэралхэм щыхэкIуэда зауэлIхэм я фэеплъ махуэр
1960 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и Композиторхэм я зэгухьэныгъэр къызэрагъэпэщащ.
1932 гъэм къалъхуащ япэ адыгэ сурэтыщI-скульптор Къалмыкъ Фёдор.

Мы мазэр къэхъукъащIэхэмкIэ бейт

1958 гъэм мазаем и 1-м Америкэ Штат Зэгуэтхэм хьэршым ягъэлъэтауэ щытащ щIым и спутник IэрыщIыр. Апхуэдэ щIыкIэкIэ, ахэр дуней псом щыетIуанэ хъуащ. Япэ дыдэу спутник зыгъэлъэтар СССР-ращ.
«Эксплорер-1» спутникыр килограмм 13,6-рэ хъурт. Абы ракетэ кIуэцIым, щIыбым щыщыIэ температурэр къэзыпщытэ Iэмэпсымэ хэтт, микрофон хагъэуват микрометеорхэр къызэрыжьэхэуэр итхын щхьэкIэ.
ЩIэныгъэлI Ван Аллен Джеймс къигупсыса а Iэмэпсымэр килограмми 5 хъурт. А IэмалымкIэ хьэршым щыщыIэ щытыкIэр щIым щыIэхэм къалъэIэсырт. 

Страницы

Подписка на RSS - Махуэгъэпс